Тихі води озер

Вірш / Суспільство

Тихі води озер

Застелені димом по ранку.

Скільки різних химер

Розчиняються у світанку.

Скільки різних думок

Пробуджує сонце прадавнє.

Слухати спів ластівок,

Сподіваючись, що не востаннє.

Сподіваючись на удачу,

Сліпу та невтомну.

Намагаючись полюбити ці хащі,

Мов дитину прийомну.

Намагаючись перебороти

В собі злість і страх.

Несуть дрібку турботи

У тремтячих руках.

Несуть дещицю смирення,

Вплетену у волосся.

Несуть благословення

І золотаве колосся.

Несуть із сіл та міст,

Ранкових ринків й лікарень,

Газетних заголовків зміст,

Запах хліба й друкарень.

Несуть запах трамваю,

Трактирів і монастирів,

Запах локриці і чаю,

Кавових зерен, риби й сирів.

Несуть солодкий й пʼянкий 

Розчинений аромат надії.

Над соснами місяць крихкий.

Під листям прокидаються змії.

25.08.24

Дата написання : 25 Серпень 2024

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A