Тільки у моєму сні

Він був уже не в одній країні,

Прекрасним світом подорожував.

Там берег омивали хвилі сині-сині,

А тут гори, мов тверді велетні, стоять.​

Там бачив сотні міст, далекі горизонти,

Збирав росу з чужих, незнаних трав.

Він бачив ліси, ті, що мастодонти,

І тихо до кишені спомини складав.​

Мій персонаж по-справжньому кохав,

Коханим був у відповідь, авжеж.

У Бога спокійного життя завжди прохав

Й щоб Він не ставив жодних дивних меж.​

Я бачив сам, як його люблять:

У білих стінах, при святковому столі

Не раз на рік збирається родина,

Й не на годину, а від обіду й до першої зорі.​

Він був щасливим від життя

Не тільки восени, а й навесні.

Мріяв прекрасно ці роки прожити...

На жаль, це тільки у моєму сні.