Тобі

Тебе зустріла я,

Коли вишня квітла вся,

Коли зійшли сніги,

Ти відчув моє тепло жаги.

Я шепотіла тобі вустами,

Тягнулась до тебе думками.

А ти тримав мою руку,

Слухаючи мого серця стукіт.

Пелюстки танцювали.

Твої очі вогнем палали,

Кохання у повітрі кружляло.

А вуста моє імʼя у темряві гукали.

Твої жадані дотики,

Наче палкі вогники,

Змушували мене танути,

У руках твоїх слабнути.

Тоді я вперше покохала,

І серце моє засіяло.

Раніше я не знала,

Що тебе сильно я жадала.

Твої вишневі дотики,

В очах-озерах вогники,

Завжди будуть зі мною.

Бути разом — це наша доля.

27.03.2025

Ангеліна Александренко