Тримаєш у руках печаль

Тримаєш у руках печаль
І сльози ллються падаючи в море,
Вдивляєшся у мерехтливу даль
Залишивши собі відбиток горя.
І не жалкуєш ні про що удень
Лише вночі струна душі заплаче,
Жалієшся на біль в очах, мігрень
Та плотська суть в тобі ніщо не значить.
Бездія тобі гірше за полон,
А апокаліпсис вважається спасінням,
Хтось простягне тобі свою важку долонь,
Ти наберешся мудрістю й терпінням.
Відпустиш свої біди і страхи,
Життя захочеш малювати знову,
Нові там будуть квіти і дахи,
Нові знайомства заведуть розмову.