Тримай її

Тримай  її міцно на цьому світі, як можеш тільки ти,

в безсонні ночі, що вона міряє кроками, пиши листи,

Нехай кожен потяг, де ти не їдеш до неї, везе тепло.

Збережи усе що між вами досі було, чого й не було.

Доторком губ намалюй на її щоці щось тільки про вас,

мов не розділяють країни, дороги, бездонний час.

Увійди у її весну рясним дощем між нічних тривог,

дорожчим за тебе для неї є хіба що Всевишній, Бог,

Заплети у прозорі коси її туману слова, що мовчать,

бо сльози після нічної розлуки і досі нестерпно гірчать,

збережи її погляд за тим непрозорим віконним склом,

і тримай її міцно, повір, це так потрібно вам обом.