Троє, що продали душу

Ця історія сталася у двотисячних роках у різних куточках світу. Троє хлопців, щойно закінчивши школу й ще не визначившись у житті, почали шукати легких шляхів для досягнення своїх цілей. У кожного були природні таланти, але всі хотіли якнайпростішим способом отримати бажане. Часто такими цілями для людей стають гроші, матеріальні блага та слава.

Роберт жив зі своєю мамою, у них із дитинства були теплі стосунки, але не було батька. Він покинув їх, щойно Роберту ледве виповнилося дванадцять років. Роберт жив у Франції, але з дитинства їм рідко вистачало грошей навіть на необхідні речі. Вони відчували серйозну нестачу коштів, і Роберт часто плакав, зариваючись обличчям у подушку.

Мрією Роберта було мати багато грошей, купити собі будинок і ні в чому собі не відмовляти. Його мати виховувала й підтримувала його як могла, з дитинства повторювала, що Роберт виросте й стане багатою людиною. Особливо часто вона почала це казати після того, як їх покинув батько. Вона говорила, що не все ще втрачено, і коли ти, Роберте, зміцнієш, станеш повнолітнім і закінчиш університет, то зможеш відкрити власну справу або стати хорошим спеціалістом.

Філліп, родом із Португалії, ріс кмітливим хлопцем і завжди тягнувся до прекрасного. Його з дитинства зачаровували звуки скрипки та фортепіано, він щиро любив музику. Його батьки раділи, що в них росте така дитина, підтримували цю любов і, коли він трохи підріс, віддали його до музичної школи. Але у Філліпа була одна слабкість: він був небайдужий до жінок. Він часто віддавався фантазіям, пов’язаним із ними.

Філліп робив вражаючі успіхи в грі на фортепіано, мріяв і марив славою відомого піаніста. Немає нічого кращого, ніж сидіти перед великою аудиторією в концертному залі та грати на цьому інструменті. Він сподівався, що в житті в нього буде все, але ця пристрасть до жінок згубно впливала на нього, і він нерідко заходив на порносайти, щоб дивитися на оголених жінок.

Джон, родом зі Сполучених Штатів, мріяв про владу. З дитинства в нього було багато друзів, і він був лідером у будь-якому колективі. Коли Джон підріс і вступив до вищої школи, він став головою студентської ради. Він наближався до своєї мети — зайняти керівну посаду в урядових колах свого штату, але замість того, щоб налагоджувати корисні зв’язки й думати про добробут громадян, він усім серцем прагнув лише того, щоб усі йому підкорялися.

Одного дня всі троє — Роберт, Філліп і Джон — зустрілися, хоча й не бачили один одного наживо. Вони познайомилися на одному сайті в інтернеті, де пропонувалося отримати те, чого бажає душа. Але взамін потрібно було служити темним силам і продати найцінніше, що є в людини — душу. Троє хлопців довго не вагалися й провели ритуал продажу душі в обмін на ті «блага», яких вони прагнули. Роберт продав душу дияволу заради великих грошей. Філліп — заради слави, не бажаючи розвивати свій талант і чесно досягати визнання наполегливою працею. Джон же продав найцінніше заради влади над людьми.

Після ритуалу Роберт одразу кинувся грати в азартні ігри, обравши лотерею як джерело омріяного багатства. Він думав, що зірве великий куш — джекпот — і зможе налагодити своє життя: купить будинок, автомобіль і ні в чому собі не відмовлятиме. Але як би він не намагався, джекпот вислизав від нього, а в душі залишалася лише порожнеча — якщо, звісно, можна було стверджувати, що душа в нього ще залишилася.

Дні минали, і Роберт ставав дедалі біднішим, у нього з’явилася депресія, зникло бажання жити. Не витримавши страждань, одного дня він спустився в метро і зі словами: «Усе скінчено!» кинувся під потяг.

Філліп теж перестав відчувати себе в власному тілі. Батьки занепокоїлися його станом і звернулися до психіатра. Музика перестала приносити йому радість, і він, як і Роберт, відчував лише порожнечу. Психіатр, зважаючи на симптоми та слова Філліпа, поставив йому діагноз — деперсоналізація. Через рік Філліп залишив передсмертну записку, у якій писав, що більше не може так жити, нікого не звинувачує й мусить зробити цей фатальний крок, бо не бачить сенсу. Залишивши записку на колись улюбленому фортепіано, він перерізав собі вени.

Доля ж Джона залишилася невідомою. Казали, що однієї ночі в будинку, де він жив, було чути крики, після чого приїхала швидка допомога, і його, зв’язаного, відвезли в невідомому напрямку.