Туман

Вірш / Любов

Туман у долині тихенько приліг,

Як загнаний звір причаївся в куточку.

Це не пустило його на поріг,

Прогнало від хати вранішнє сонце.

Волосся твого, що русявим було

Торкнулась туману срібная стрічка.

Та серденька лагідне ніжне тепло

Нас зігріватиме, здається вічність.

2015 р.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A