Твої сірі

Серед сотні облич брехні

Обираю я серцю миле.

Буде боляче? — певно, ні,

Але я заощаджу сили.

Серед тисяч сумних очей

Я шукатиму твої сірі

Наче тінь догорілих свічей,

Що тепер виглядають змарнілі.

Серед сутінок міста твого,

По дорогах, розмитих туманом,

Два уламки дощу на обличчі

Залишають у серці рани.

Сірі очі печуть в саме серце

Проходою літнім днем.

Гострий погляд — неначе з перцем...

Мить зустрічі ми збережемо.