Сергій Верещако 24 Березень

Україна в серці

Вірш / Суспільство

Жовте поле,синє небо,лісосмуга в далині,

Цей пейзаж перед очима на яву і у ві сні.

Синє море, гострі гори,що торкаються

хмарин,

І зелені полонини розтяглися навкруги.

А іще степи безкраї,де свобода і вітри,

Де козацький дух і слава оселились на віки.

Також є ліси й діброви ,ріки й темні болота.

Всі прикраси із природи Україна здобула.

Ніби скульптор і художник, той ліпив,

той малював.

Бо куди не глянеш оком всюди досконалий шарм.

Ця країна ніби казка, як цвітний колейдоскоп .

Завжди вміє здивувати в який бік би не пішов.

А найбільший скарб в країні,це український народ ,

Працьовитий і веселий,в думках кожен патріот.

Можуть битись між собою,просто так і за дарма,

Та коли прийде халепа, встануть разом як стіна.

Україну не любити,може той хто тут не був,

Хто не бігав тут босоніж,не купався у ставку.

І куди б в цей час буремний не закинуло життя,

Все ж коріння батьківщини не можливо обірвать.

Дата написання : 24 Березень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A