Усе ще дев`ять.
Вірш / Природа
Крап, крап, крап...
Кіт лазив тином, скакав хитким віттям, скакав:
Гоп — деревом скок, гоп — тріснув дашок, гоп — гепнув бок;
Хрущ! Сповзли догори-дриґом гострі кігті, вітер зривав ворсинки;
Брус крекнув, дріж згорав, дубак горлав.
«Мряу!» — гукнув кудлань хмарам, рятівним марам,
Та шурхнув униз: лапу штовхнув злющий карниз. Униз!!!
Вага легка стала, дощ стікав стріхою тихо,
Плюх! Упав вусань краплею. Муркнув — і вийшов дверьми
Смерті на лихо.
