Вечірня кава

Знову не буду спати всю ніч, але нічого не вдієш — я люблю каву. Там, де я виріс і де живу, — мало розваг і мало радощів. Можу побалувати себе лише кавою після роботи. Якщо чесно, то я лукавлю, адже окрім кави, я тішу себе ще й мріями. От зараз сиджу, п’ю каву — і мрію.

Мрію про те, що житиму, як Маленький Принц, на своїй планеті, і матиму власний дім, а не цю орендовану квартиру. Мрію про те, що там не буде високих тарифів на газ, електроенергію і воду — там взагалі не буде ніяких тарифів. Мрію про те, що всього буде вдосталь і досхочу. І що найголовніше — на цій планеті не буде злості, а отже, і не буде кривавих воєн. Я знаю, що мої мрії нездійсненні й нереальні, але в них так тепло і затишно, що не хочеться з ними розлучатися.

Я буду товаришувати з мешканцями сусідніх планет — такими ж мрійниками, як і я. Ми будемо збиратися разом і дарувати одне одному подарунки. Пануватиме атмосфера добра і любові.

У нашій Галактиці Добра всім вистачить місця, і якщо ти з Богом у серці — ласкаво просимо на ще не заселену планету. Якщо ти мрійник, і тобі набрид наш сірий прогнилий продажний світ — тоді тобі до нас. У нас немає квитків і плати за вхід, головна плата за перебування тут — твоє добре і чисте серце. У нас тут немає райдужних поні чи гостровухих ельфів, зате є Ангели, які любитимуть тебе і берегтимуть від усього нечистого.

І ще тут буде вічно панувати дух безтурботності й спокою, жодні земні клопоти не турбуватимуть тебе. Життя тут буде вічним і світлим. Тобі не доведеться працювати і думати, як прогодувати себе й свою сім’ю. Тут взагалі не доведеться думати про щоденний хліб і їжу — наша їжа і наша енергія для життя — це наші мрії.

Як же хочеться полетіти в цей край назавжди. Де ніколи не закінчується дитинство, де можна просто мріяти, де тебе люблять і оберігають неземні істоти. Така ніч надворі!

Як я хочу, щоб ця ніч не закінчувалася ніколи, як і мої мрії. Лиш би вистачило кави до ранку...