ВІДАЮЧА
Вірш / Інше
Маленька хатина стоїть біля лісу,
На самій околиці бабця живе.
Ту бабцю в селі називають всі ``відьма``,
Ім`ям її завжди лякають дітей.
У тої бабусі і справді є сила,
Вона їй по Роду як дар перейшла.
Та злого нікому вона не робила,
Для доброї справи дани їй знання.
Вона лікувала від ока лихого,
Від різних хвороб,коли люди клянуть,
З дитини переляк знімала словами,
У кожній стихії вона бачила суть.
Боялись бабусю,але й поважали,
До неї ішли,щоб пораду дала,
За працю свою вона гроші не брала
Подяка, найкраща відплата була.
Хоч церква казала,що бабця та грішна
Вона не зважала на їхні слова.
І допомагала усім хто попросить,
Бо поміч другим, це завдання життя.
