Віра і меч

Не перша ця порція струму,
Засліплено шум. Апогей.
Жорстокі, нав*язливі думи.
Громади живих надлюдей.

Криваву зголошено повість,
І душу пришито до ніг.
Героям приписана совість:
Посмертно очистити всіх!

Калік, ненароджених, голих
І тих, кому злоба чужа.
Усіх, хто не буде ніколи
Молитись на лезо ножа!

Горітимуть правда і воля,
Залишаться лиш королі.
Прокотиться свастика долі,
Схоронить цей світ у імлі.

Не довго кишітиме темінь,
Утопиться в крові німих.
І слабкість завиє у венах -
Надія останніх живих.

У серці гартуючи віру,
Повстануть на благо живі,
Здиратимуть з нелюдів шкіру,
Пролиють багряні дощі.

Останньою краплею струму
Проллється величність ролей.
Навіки сховаються думи,
Криваві хрести Іудей.