ВІРШ: Степи і Сталь

Не вмерла слава у рядках книжок,

Вона тепер карбується в металі.

Від рідних хат до зоряних стежок —

Ми пишемо історію в запалі.

Була земля ласкава і німа,

Годувала світ пшеничним хлібом,

Але коли прийшла на поріг пітьма,

Ми стали щитом, скелею і німбом.

Ми не обирали цей вогняний шлях,

Та воля в крові — то прадавня спадок.

І синьо-жовтий наш посічений стяг

Сьогодні вищий за всілякий порядок.

Крізь гуркіт міст і тишу сел нічних,

Де кожен подих — це ціна свободи,

Ми пам’ятаємо і мертвих, і живих,

Хто став за честь вкраїнського народу.

Тримаймо стрій. За нами — майбуття,

За нами — правда, змита в чисті роси.

Бо Україна — це не просто назва чи життя,

Це серце, що здаватись не попросить.