ВІРШ: Володар Нілу

Там, де пустеля цілує блакить,

В золоті Сонця країна лежить.

Високо в небі сокіл ширяє —

Гор-фараон свій народ споглядає.

Він не людина — він бог на землі,

Скарби незлічені в нього в столі.

На голові його — пшент двоколірний,

Символ єднання держав непохитний.

Смугастий неміс волосся ховає,

Штучна борідка на сонці палає.

В руках він тримає жезл і ціп,

Щоб кожен в державі мав спокій і хліб.

Він каже до річки: «Ніле, розлийся!»,

«Земле плодюча, зерном налийся!»

Вірять фелахи, вірять жерці —

Доля Єгипту в могутній руці.

З часом підуть вони в зоряні зали,

Там, де їх предки віками чекали.

А піраміди — немов вартові,

Свідчать крізь вічність: «Вони живі!»