Dmytro Karavaiev 15 Лютий / Оновлено

Вмій любити закритими очима

Оповідання / Події

Вмій насолоджуватись темрявою, де тільки в ній буваєш наодинці з собою.

Вокзал. Потяг.

Потяг вже під`їжджав до вокзалу омитим літнім дощем. На платформі стояв хлопчина гарно вдягнений та тримав букет з польових квітів.

Ще вчора Він вислуховував всі Її невдачі, стурбованості, закоханість. В інших зовсім не схожих на Нього хлопців. Завжди намагався показати, як добре коли є схожі на Неї люди... Доля зустрічала Їх з іншими, що б показати ту радість коли є може тимчасове і не щире кохання, але щасливе у тих хвилинах... Останній раз коли Вона бачила це місто то була у стані тривоги рахуючи зруйновані мрії цього життя. Не одноразово повертаючись до спогадів, де лишаєш валізи забитими подорожами, недочитаних книжок, чорно-білих фотографій і багато чого, що мала до того. Але зрозумівши що то вже історія, спогади минулого, котрі дали побачити справжність й мужність людей навколо, зрозуміла страху нема навіть перед власними відчуттями. Відчуттями, що привели до того ж потягу, але сідаючи до нього Вона була у стані створення нового, котре не раз відклала.

Зупиняючі вагони поступово ховали відбиток долонь Її на склі, де в уяві торкалась до Його спочатку кінчиків пальців, а потім зникала у створених тільки для них стихіях.

Вона відчувала себе немов десь у космосі спілкуючись через інтернет із затримкою в декілька секунд, поодинокі слова в соціальних мережах та через телефон, але тільки листи повертали Їх до однієї планети, де завжди Він був у вітрах...

Впавши в прірву часу не зрозуміла, як опинилася в обіймах Його. Лиш в силах була промовити: ``Дуже скучила, більше ніж Ліси за птахами (гори за снігами)``. Він стоячи в обіймах намагався показати Їй старовину картину в оправі котру очима не побачити, лиш дотиком кожний візерунок відчути можна. Не привертаючи глядачів, немов у німому кіно, стояли посеред перону. Ще будуть зустрічі, але чи будуть тими самими людьми схованих у спогадах, відчуттів.

Ще буде багато ``вчителів`` життя, рухів тих чужих і рідних слів. А поки...

Вмій любити закритими очима

Відчувати подих парфумів Її

Відчувати погляд, дотик, посмішку...

Дата написання : 29 Листопад 2022

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A