Вогняна лисиця
Проза / КультураВона верталась до нори, ледве ворушачи кінцівками. Лапа механічно занурилась у сніг. Уламок скляної пляшки ввійшов у потріскану від холоду шкіру. Втрачаючи рівновагу від пронизливого болю, тварина впала.
У кущі стрибнув поранений заєць. Тремтячи, він почав ретельно вилизуватись, не торкаючись рани. Лисиця не рухалась, але чула, як заєць знижував темп, як сніг хрустів під його лапами. Не оминули її уваги ані глухий тріск у кущах, ані запах свіжої крові. Укриття його було недалеко від втомленої, але жахливо голодної лисички. Всього один ривок — і вона перетне галявину, опинившись поруч зі здобиччю.
Руда підняла голову, повільно підвелась і поставила хвору лапу на сніг. Рана відзивалась пекучим болем, змерше тіло не слухалось. Вона йшла маленькими, але швидкими кроками. Часу не було: скільки заєць просидить там, не помітивши її? Залишалось метри зі три — один стрибок. Усю вагу лисиця перенесла на задні кінцівки. Згрупувавшись, вона відштовхнулась лапами й опинилась у кущах.
Лисичка побачила сітку дрібних отворів, що сипались кров’ю. Біле хутро зайця порозовішало, а очі хижачки потемнішали. Вдихнувши запах здобичі, з відчайдушною люттю вона пустила свої ікла в м’яке, піддатливе тіло жертви. Гострий уламок проник глибше у лапу — лисиця загарчала й вирвала шматок плоті зайця. На мить вона зупинилась, але, помітивши, як ворушиться біла лапа, оскаженіло відкусила її й викинула подалі. З новою пристрастю лисиця поглинала ніжне м’ясо. Аж ось вона рефлекторно тряхнула головою, розтискаючи щелепи, відскочила від зайця і різко провела язиком по зубах, відчуваючи біль і присмак металу. Куля. Збоку почувся шалений сміх, а за ним — постріли. Рудохвоста стрімко побігла геть, постійно облизуючись, перевіряючи свої зуби.
Чоловік, притаївшись за деревом, спостерігав за галявиною. Він побачив, як, кульгаючи, бігла прегарна лисиця. Вона була достатньо близько, щоб точно влучити їй у ребра. Він прицілився — роздався постріл. Дробинки людської рушниці проникли під хутро. Лисиця впала. Розпечені нутрощі та холодний аж до жару сніг змусили її палати зсередини. І вона згоріла. Дотла.