ВОРОЖІННЯ
Вірш / Любовце любові синиця тріпоче в гніздечку зізнання —
квітко — нам вересневе з подовжених поглядів сонце
мовби компас — дивами аж вихриться путь у подяку
мов оселя обжита — душа із дарів золотіших
ніж листочок в`юнкий що летить — за твоїм сяйвом — квітко —
на долонях калюж ворожити —
куди найчистіша
із пірїнок прошитих судьбою тебе поцілує