Вовком сірим, одиноким.

Часом бачиш — кров холоне,

Серце завмирає,

Хоче бути сиротою,

Жити сил немає.

Душу чорною, сумною,

Пеленою огортає.

Виє вітер, дощ холодний,

До кісток проймає.

Вовком сірим, одиноким,

Берегом Дніпровим,

Стане тихо насторожений,

Звуком випадковим.

Запроданий, обмовлений,

Наче безрозсудний,

Щоніч сам себе шукає —

Дурний, нерозумний.

Тебе може заколише,

Як малу дитину,

Співом тихим русалонька —

Безталанний сину.

Залоскоче, заспокоїть,

Цю причинну вдачу,

Що палила з середини,

Душу ту звірячу.

Потім знову народишся,

Світом помандруєш,

Заговориш, зрозумієш,

Мо й себе почуєш.

                                      2026р.