Ввісні

Ввісні зустрінуся з тобою
О, найпрекрасніша з усіх.
В душі, утомленій від бою
Я знов почую радість й сміх.

В душі, порізаній мечами
Відчую дотик ніжний твій.
В обличчі, не протоптанім ногами
Загублю знову погляд свій.

Ввісні заплачу... Що? Мужчини плачуть..
І плачуть і ридають як й усі.
Бо волі вольної навіки не побачуть,
А впадуть тихо в ранішній росі.

Упадуть і ніхто вже не заплаче
Ніхто й не скаже, що такий і був.
Лиш ворон з-за дерев про все прокряче
Але його ніхто ще і не чув.

Не чув і не почує вже ніколи.
О люде, досить, досить вже війни
Літають кулі, наче ті соколи
І знищують всі залишки стіни.

Стіни, що світ єднає в мирі
Стіни, де воля понад все.
Звірі. Люде, ви всі звірі
Вас ненависть по світі тім несе.

Не добре так, чи мати так учили?
Чи батько ще з дитинства так казав
Щоб ви вбилали, чи когось гнобили?
Ні.. такого не казав.

Скоріше б вбив, коли ще був маленьким,
Та скривдить світ не дав би, коли б знав
Залишився б у світі тім одненьким,
Але себе за вас не проклинав.


???? ????????? ??????: 12 2012