Я не буду просити для тебе розплати…

Я не буду просити для тебе розплати,

Не шукатиму кривди у долі твоїй.

Навіщо мені твою душу ламати

Чи гнати тебе у холодний завій?

Я не стану молитись, щоб ти спотикнувся,

Щоб лихо чи злидні прийшли до порога.

Я хочу лиш того, щоб ти повернувся

Туди, де в любові немає підмога.

Я просто бажаю тобі одного разу —

Відчути, як серце виходить із меж.

Щоб ти без вагань, без жодного наказу,

Горів у вогні, в якому живеш.

Щоб ти задихався від погляду карих,

Щоб чорне волосся тобі не дало

Заснути в твоїх безтурботних отарах,

Де все так спокійно і тихо було.

Я б побажала тобі тої муки,

Яку не розкажеш, не скинеш з плечей.

Коли ти цілуєш не плечі, а руки,

І світ замикається в колі очей.

Це найстрашніша за все епітимія,

Яку я для тебе у неба прошу:

Любити так само, як я тебе, милий,

Поки я це небо над нами держу.