Я один

Холод цієї літньої ночі вразив моє серце. Моторошно від темряви, кожна тінь віддає нотками тульп.

Морозно було рукам, ногам, а найбільше душі. Страшно від того, як багато всього я не встиг сказати...

Страшно, бо я хотів, але мої слова не чули, не відчували, або просто перебивали мою мову.

Чесно сказати, боюсь просто піти в небуття і не залишити сліду тут...

Шахеди знову наближаються до міста. Мені все ще холодно. Мені все ще чорт забирай сумно. Все ще хочеться вити від того, що я так багато не сказав, хоча буквально пару хвилин тому думав, що все, що міг, вже озвучив...

Дивно це все. Холод покриває моє тіло мурахами і дрижаками. Я один. В цій клятій квартирі з ще двома живими тілами я завжди був, є і буду один...