Я слухав ніч.

Вірш / Військове

Я слухав ніч, ракет прокляття,

Я слухав тишу, що кричить.

Палив вогонь твого розп’яття,

І зараз ще земля горить.

І діти тихо, мов німії,

До школи мати як збира,

Підуть — невиспані, глухії, —

З прокльоном в серці на життя.

Чому залишені тобою?

В яких церквах тебе шукать?

Чому ти бути перестав собою —

Тебе я хочу запитать.

Биківня                                  2025 р.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A