Тетяна Кунаш 27 Січень

Як то двоє....

Вірш / Любов


Нічні розмови перегукуються в стрічку,

Розплетена коса впадає в вічко.

Легкий рум’янець, блякле обличчя,

Літній холодний світанок стріча.

Тепленька ковдра, тапці,

Сидите двоє на лавці.

Як звично: ні про що розмови,

Смачненькі жовті сливи.

Простий і звичний настрій.

Повно розбіжних теорій.

Про спокій уже не мрій.

Можна не сушити гербарій,

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A