Яке життя в кленового листка

Яке життя в кленового листка?
Куди його вузька стежина приведе?
З мамусиної гілки зірве вітер
І у смертельну подорож квапливо понесе...
Десь на землі лежатиме він тихо,
Ніхто і непомітить сліз його гірких,
Наступлять, розірвуть, помнуть і плюнуть,
Загубиться душа в краплинах дощових...
Лише самотній клен махне йому рукою,
Задріботить гілками, стовбуром скрипне,
Застогне тихо в скорботі осінній,
Зітхне востаннє, забуде і засне...