Якщо знайдеш час...

Якщо знайдеш час, хоча б хвилину,

Я завжди буду радий чути твій голос,

І ти щоб розповідала без упину,

Про вимушений порядок й невибагливий хаос.

Про дощ, що ріками стікає в океани,

Й про тварин, які у впадинах знайшли покій,

Про філософів, що буття скинули кайдани,

І їхні думи, що відобразилися в пам`яті людській.

Про свої страхи й побоювання смутні,

Про речі, що вже вийшли з обіходу,

Про втрачене минуле й зоряне майбутнє,

Й про духів, що в потойбіччя ніяк не знайдуть входу.

Я радий слухати балади про планети,

Легенди про життя і його сенс,

Домисли про те, що у всіх у шафах свої скелети,

Переконання про свій когнітивний дисонанс.

Ти, звісно, зайнята, не до мене, звісно,

А телефонна розмова віднімає дорогоцінний час,

Хоч повідомленням прийшли маленьку звістку,

Про те життя, що справжнє, без гримас.

Я все ж чекатиму на ту хвилину,

Яку не знайдеш в своєму графіку, скоріш за все,

Виділи з годинника хоча б одну піщину,

Адже ти знайшла час, для того щоб розбити серце.

30 грудня 2014