за картами в негоду...

не ворожу.
не вгадую.
не мрію.
лише дивлюсь в осінні візерунки,
під сонцем що після дощу леліють
на вітах на гнучких (брунатних струнах),
зіграє на яких холодний вітер.
їм листя голоситиме в акордах!
а осінь заплете в бордових сітях...
...та сум у двері стукатиме скоро -
не відчиняй!
бо там пуста безмовність,
депресії з негод,
знемога,
болі,
похмурість у думках
та помилковість
в чеканнях на покращення у долі.
- ...навіщо те усе?... - спитай себе самого. -
невдачі, помилки та всі образи...
...та карти розклади в строкатий спогад,
ввійди у час як в хащі непролазні.
сховай у рукаві своє кохання
і образи збери в роках по крихтам
на тим шляху, що зникненням на грані
та зреченим був долею із примхи.
бо в неї ти у думці лише мався!
та кинутий на спалення в азарті...
...невдало щось розклад у тебе склався!
не надто чи на себе взяли карти?...........