Сергій Верещако 31 Березень

Жити тут і зараз

Вірш / Суспільство

Немовлям приходим в світ ми,

Без нічого,чистий лист.

Лиш одна мета,щоб жити,

Пам`ятати кожну мить.

Не цікавлять нас ні гроші,

І у кого більший дім.

Головне батьки і рідні,

Просто щоб вони були.

Йдуть роки,ми вже дорослі,

В кожного своя сім`я.

На роботу і з роботи,

Так проходить все життя.

Ввечері сидиш на кухні,

В голові киплять думки.

Крадькома згадав дитинство,

Як ти безтурботно жив.

Бігав, грався,був щасливий,

Кожен день,як нова гра.

Жив той час і ту хвилину,

На перед не забігав.

Так чому з роками розум,

Робить роботів із нас.

Без емоцій з черствим серцем,

З ціллю тільки зароблять.

Пів життя працюєш чесно,

Щоб достаток був комфорт.

На папір роки міняєш.

Тільки з чого більший толк?

За посаду і за статус,

Ти здоров`я віддаєш.

Йдеш по головах до цілі,

І не має більше меж.

Але ж це усе безглузде,

Як би не старався ти.

Все на що життя потратив,

Не важливе у житті.

Хоч кричи усе це дітям,

Я робив майбутнє їм.

Та для них це не важливо,

Їх дороги не твої.

Їм важливо щоб з тобою,

Більше часу провести.

Світлих спогадів у пам`ять,

Якби більше зберегти.

Так пройде життя і фініш,

Марафон дійшов кінця.

І усе за чим ти гнався,

Змиє часова ріка.

Дата написання : 30 Березень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A