Життєві вибори

Як я колись збирався восени

Піти у світ незнаними шляхами,

Перед собою я побачив терези

З батьківськими й сучасними думками.

Мені ж сімнадцятий минало,

А ні до чого особливо хисту не було,

І думав я про те, як сонечко сіяло

Та що ж із нами в давнину колись було...

``Якби ти вчився так, як треба,

То й мудрість би була своя!`` –

Казали мені батько й ненька.

Від слів їх вже бриніла голова моя.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос – більш нічого.

А я любив усе таке чита, співа,

І завжди прагнув тільки до нового.

І ось переді мною два шляхи:

Один – про творчість, інший – про міцну освіту.

А що ж робити? В чом мені себе шукати?

А в мене тільки мрії, мрії, мрії...