ЖИТТЯ У МАСЦІ .
Вірш / Суспільство
Всі носять маски так вже повелося,
Справжні емоції давно ховає грим.
І мертва посмішка яка мозолить очі,
Ну а за нею зло й лихі думки.
На кожен день є в гардеробі маска,
Яка прикриє всі недоліки людські.
Під нею сховані страхи и гіркі образи,
А в масці радість для показу всім.
Шкода що маску важко розпізнати,
Вона один в один оригінал.
Та коли вийде маску ту зірвати,
Не хочеш вірити тоді своїм очам.
Вдягнувши маску в вірності клянуться,
Прикривши зради і усю брехню.
А в іншій хочуть бути без корисні,
Хоч мріють мати вигоду свою.
Приходить час і всі злітають маски,
Бо кожна п`єса має епілог.
І от стоїш в кінці життя без маски,
Нема овацій і глядач не той.
