Зимові зорі

Зимові зорі, по домашньому теплі,

Жевріють гарячим вугіллям на небосхилі.

Зимові зорі вгорі замість стелі,

Такі могутні і одночасно безсилі.
​

Скажіть мені зорі, як і де саме

Закінчуються всі наші дороги?

Чи ще колись кружлятимуть літаки між вами?

Чи коли-небудь знову відчуватиму ноги?
​

Нехай глибоко в землю вони пустять коріння

І пробʼються соняхами у небо весняне.

Круки полями рознесуть ще сире насіння,

Бо любові моєї на всіх стане.
​

Тепер на всіх вистачить мого терпіння.

Поспіх вбиває - це я засвоїв.

Легені заповнюються важким камінням.

Не вистачало розмов. Не вистачило набоїв.
​

Не вистачає часу, не вистачає тепла.

Люті морози, хоч ви обіймайте.

Навколо пливе вже суцільна імла.

Зимові зорі, я до вас. Зустрічайте.
​

15.01.24