Зоряне небо

Зоряне небо в метрі над нами

Вказує шлях, куди нам іти.

Зоряне небо світить ночами

І очі твої штовхає у мить.

Зорі на небі — як серце дівоче,

Що осяює комусь цей шлях.

Хтось до місяця ледве доходить,

А комусь би зірка упала на здійснення всіх їх бажань.

Коли прийде темна та нічка,

Коли усі полягають у сон,

Тільки її дівоча сопілка

Заграє з кимось так в унісон.

Коли усі сплять і є тільки двоє,

Коли між нами тайни нема,

Усі шепочуться, усі вже говорять:

«Між ними двома пробігла іскра».

Вночі, коли спить все місто прохожих,

Коли тільки очі сова відкрива,

Бачить вона тих, хто кохає охоче,

Кому своє серце показать не шкода.

Таємна ніч і зорі на небі...

Серце твоє так зігріва.

Зірки на небі світять охоче,

Щоб ця любов довіку жила!