Зоряний сад

Вірш / Природа

Зорями всіяне небо, мов квітами,

А місяченько. як той садівник

Пестить, леліє, слова мовить ніжні

Тихо-тихесенько кожній із них.

Зіроньки слухають, як зачаровані,

Не втомлюються вічно в танці кружлять,

Сяють-виблискують, неначе золото.

В серці теж квітне хай зоряний сад.

2015 р.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A