"Це така собі персональна божевільня,в якій вже явний перебір пацієнтів і нестача лікарів,зате нереальний надлишок лікарств,які схоже зовсім нікому не потрібні..." - Натомість:Це така собі персональна божевільня. Де явний перебір пацієнтів і нестача лікарів. Проте нереальний надлишок ліків. Які, схоже, зовсім нікому не потрібні...
Захопливий вир емоцій. Підхоплює, закручує, тягне за собою І справді Аве. Та це був би не я аби не сказав якусь гадість: "Хочеться святаааа!!!Багато-багато. Мабуть тому" - може варто з "мабуть тому" почати новий абзац? "Капелька фантазії" - краплинка "Все-таки живемо тільки 1 раз" - а чому не просто "живемо раз"?
"безпощадно" - нещадно "Тай взагалі поняття свідомості як такої у нас відсутнє в принципі,ну у більшості випадків…" - "Ну у більшості випадків" краще окремим реченням зробити. Акцент яскравіший.
«Навпроти мене сид…» «..за нас чоловік» - Так мне чи нас? «Потрьопаний» - замурзаний, захланий, занедбаний. Але всі ці слова з різким негативним відтінком. Я б написав: «Поряд з хлопцем сидів старший чоловік вдягнений у елегантний костюм що бачив і кращі часи/ поношений елегантний костюм» «Лише згодом я помітив, що очі у нього зачинені.» - і на третій день зоркий сокіл помітив що у сараї немає стіни. Дуже важко не помітити цього коли розмовляєш з кимось у купе. «Не пам’ятаю, кому першому спало на думку грати на гроші. Але це здалося мені непоганою ідеєю. Чому б не пограти, якщо маєш в цьому деякі здібності? Я не вважав себе у грі професіоналом, але грати мені подобалось і я справді дещо вмів.» - По суті всі ці речення описують одне і те саме. Варто докорінно переробити цей шматок. «- Зажди! – сказав він.» – Якщо він просто сказав то нащо знак оклику? «Його слова про те, що він знає багато ігор мене трохи зачепили. Спершу мені здавалося, що він вихваляється і дуже хотілося поставити цього самовдоволеного типа на місце, обігравши його, але коли він тасував і роздавав карти, я помітив руку справжнього майстра.» - дуже часто повторюється він, його, мій мене. Поспіль такі слова лише захаращують текст і псують ритм. В принципі є правило: речення читається без нормально без займенника, то варто його прибрати. «Від його розповіді у мене поза шкірою пішов мороз.» - може просто прибрати «поза», нормально читатиметься і так. Наприклад. «Від розповіді цього бідолахи, в мене, шкірою повз мороз» «окурків попільничка.» - недопалків Текст кострубатий хоч і цікавий. Характери гарно розкриті, і в принципі очікуваний, не веселий, фінал. Але добре. Головна проблема купа зайвий слів та непотрібних уточнень. Ось наприклад: «- Ви вже подолали цю проблему? – запитав я, хоча відповідь вже здавалася мені очевидною.» А можна написати так: «- Але ж це все в минулому? – запитав я, хоча відповідь здавалася очевидною.» і речення нічого не втратить Дякую вам за оповідання, та зичу натхнення. З повагою, Voron.
Розумні та потрібні речі кажете От тільки росизмів трохи більше ніж достобіса ;)
