•404•
Вірш / Психологія і відносиниІз зірочкою — квест, бо ти є карма.
Життя чекати? Так! Цілком відверто.
Заради тебе все віддам задарма,
Бо бач — міняю рай на пекло вперто.
Життя мотає, як time-lapse, все швидше,
Мов бігуді накручує панічки.
І кожен з нас до краєчку все ближче —
Нетлінний дух, та самі ми не вічні.
А знаєш що? Мені вже геть не шкода!
На це життя не дійсні промокоди.
Одне бентежить душу — твоя врода,
Що так або інакше вийде з моди.
Біжать секунди впереміш із димом,
Ми в ньому губимось — зірки космічні.
І все стає назавжди невловимим,
Токсичним, як реакції побічні.
І жодних слів не буде про кохання,
Про пристрасть — так, про гріх — і того більше.
Але хто не почув мого мовчання,
Той не почує крик, швидше за інше.
Із зірочкою — квест (елітний рівень),
Ми двієчники, нам не розв’язати.
Проте дурна душа і досі мріє —
Хоч у комУсь колись тебе впізнати.
5.11.2025
Цикл віршів «Лоліта»: «Протистояння», «Лоліта», «193», «Ніколи.. Не з ним», “notMine”, «Я- експеримент», «Хмарочоси», “Tatto”, «Танець», “Soulmate”, “Краще», “Perfect Illusion”, «Гріховний безліміт», «Цунамі».