•404•

Вірш / Психологія і відносини

Із зірочкою — квест, бо ти є карма.

Життя чекати? Так! Цілком відверто.

Заради тебе все віддам задарма,

Бо бач — міняю рай на пекло вперто.

Життя мотає, як time-lapse, все швидше,

Мов бігуді накручує панічки.

І кожен з нас до краєчку все ближче —

Нетлінний дух, та самі ми не вічні.

А знаєш що? Мені вже геть не шкода!

На це життя не дійсні промокоди.

Одне бентежить душу — твоя врода,

Що так або інакше вийде з моди.

Біжать секунди впереміш із димом,

Ми в ньому губимось — зірки космічні.

І все стає назавжди невловимим,

Токсичним, як реакції побічні.

І жодних слів не буде про кохання,

Про пристрасть — так, про гріх — і того більше.

Але хто не почув мого мовчання,

Той не почує крик, швидше за інше.

Із зірочкою — квест (елітний рівень),

Ми двієчники, нам не розв’язати.

Проте дурна душа і досі мріє —

Хоч у комУсь колись тебе впізнати.


5.11.2025


Цикл віршів «Лоліта»: «Протистояння», «Лоліта», «193», «Ніколи.. Не з ним», “notMine”, «Я- експеримент», «Хмарочоси», “Tatto”, «Танець», “Soulmate”, “Краще», “Perfect Illusion”, «Гріховний безліміт», «Цунамі».

A