/Song 4/
Вірш / КультураВиходьте усі з навколишніх будинків
подивитись на мій перший і останній жаль
що витікає соком журавлини на львівську бруківку
мій перший, мов перше причастя
мій останній – як подих
виходь і ти незнайомко
тут зібралися усі мої невинності
винності і повинності
виходь незнайомко
і розтолоч його каблучком
по холодній бруківці
і моє мандаринове серце
покотиться геть…
а я з жалем сидітиму
біля твого під’їзду
без жодного шансу на твій каблучок
романс твого голосу
німе кіно твого погляду
виходь незнайомко.
2011.