/Song_5/

Вірш / Культура

о, моя стоголоса дівчинко…!

струнно говориш
і ставиш акценти
розсовуєш гори
розриваєш життя плаценту
о, моя срібноголоса…!

живеш мов у крипті
там холодно лячно
здіймаєш на кпини
свої болячки
о, моя стрункотіла…!

міксуєш сюжети
трагедій і горору
береш естафету
чийогось терору
о, моя ніжноока…!

серце таке гаряче
рана немов плащаниця
болем плачеш і
не можеш надихатись
о, моя швидкоплинна дівчинко…!
2011.

A