/Song_5/

Вірш / Культура
о, моя стоголоса дівчинко…!

струнно говориш
і ставиш акценти
розсовуєш гори
розриваєш життя плаценту
о, моя срібноголоса…!

живеш мов у крипті
там холодно лячно
здіймаєш на кпини
свої болячки
о, моя стрункотіла…!

міксуєш сюжети
трагедій і горору
береш естафету
чийогось терору
о, моя ніжноока…!

серце таке гаряче
рана немов плащаниця
болем плачеш і
не можеш надихатись
о, моя швидкоплинна дівчинко…!
2011.
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A