АТ КБ «ПриватБанк»: Історичний екскурс, технологічне лідерство та державний статус

АТ КБ «ПриватБанк» — найбільший за розмірами чистих активів та капіталу універсальний комерційний банк України, що посідає беззаперечне лідерське місце на роздрібному банківському ринку країни. Фінансова установа входить до переліку системно важливих банків України та забезпечує життєдіяльність усієї національної платіжної інфраструктури.  

1. Заснування та етап приватного капіталу (1992–2016) 

Рішення про створення «ПриватБанку» як одного з перших приватних комерційних банків незалежної України було ухвалено на засіданні засновників 7 лютого 1992 року, а офіційна реєстрація відбулася 19 березня 1992 року. Ініціатором створення установи та її першим головою правління виступив український бізнесмен і політик Сергій Тігіпко. Надалі діяльність здійснювалася на основі ліцензії НБУ № 22 від 5 жовтня 2011 року.   

Протягом перших восьми років діяльності банк увійшов до так званої «другої хвилі» комерційних банків і швидко виборов лідерство за рахунок прогресивної системи менеджменту та впровадження передових технологій. Уже у 1999 році авторитетні міжнародні видання Euromoney та Global Finance визнали «ПриватБанк» найкращим українським банком у номінації ринків, що розвиваються.   

З моменту заснування і до кінця 2016 року банк входив до складу фінансово-промислової групи «Приват», підконтрольної українським олігархам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. За даними британського журналу The Banker, у 2016 році установа посідала 16-те місце серед найбільших банків Центральної та Східної Європи і 627-ме місце у світовому топ-1000. 

2. Криза, інсайдерське кредитування та Націоналізація (2016)

Попри масштабні ринкові показники, внутрішня політика управління банком періоду приватного капіталу містила системні ризики. За даними профільних аналітичних медіа (зокрема «Дзеркало тижня»), станом на 2015 рік левова частка випущених банком кредитів спрямовувалася на фінансування внутрішнього бізнесу групи «Приват» у Дніпропетровській області та на Кіпрі. Установа фактично виконувала функцію «пилососа» для залучення капіталу громадян з метою подальшого інсайдерського кредитування бізнесів її співвласників, що ставило стабільність банку в залежність від обмеженого кола осіб.

Крім того, журналістські розслідування («Наші гроші») вказували на виведення влітку 2014 року сумнівними шляхами за кордон близько 1,8 млрд доларів США, які виділялися Нацбанком як рефінансування, що згодом стало предметом офіційного розслідування Офісу Генерального прокурора. 

З метою запобігання тотальному обвалу фінансової системи країни та для захисту інтересів мільйонів вкладників, Кабінет Міністрів України спільно з РНБО ухвалив рішення про націоналізацію «ПриватБанку». Повноцінний перехід під 100% контроль держави відбувся 21 грудня 2016 року на підставі Указу Президента України № 560/2016.  

Для стабілізації платоспроможності установи держава здійснила масштабні фінансові вливання з бюджету. Внаслідок формування резервів під проблемні активи банк зафіксував рекордні для українського ринку збитки:

- 2016 рік: 135 мільярдів гривень (що становило 61,5% від загального обсягу активів на той момент);  

- 2017 рік: близько 23 мільярдів гривень.  

Наразі кінцевим контролюючим власником банку є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Легітимність націоналізації була підтверджена на міжнародному рівні (Банком Англії у 2021 році), а спроби колишніх акціонерів оскаржити процедуру або повернути акції були остаточно заблоковані рішеннями Шостого апеляційного адміністративного суду та Господарського суду міста Києва наприкінці 2023 та у травні 2024 року на підставі профільного антикризового законодавства. Юридичні та правоохоронні органи (НАБУ, САП, ОГП) продовжують розслідування справ щодо зловживань колишнього менеджменту, зокрема тривають позови «ПриватБанку» в Ізраїлі щодо незаконного виведення 600 млн доларів США в період з 2007 по 2011 роки.

3. Операційна діяльність, клієнтська база та інфраструктура

Сьогодні «ПриватБанк» повністю відновив фінансову стабільність і виступає головним роздрібним оператором країни. Послугами банку користується переважна більшість дорослого населення України.

Клієнтський портфель: - Роздрібні клієнти: 18,32 млн фізичних осіб.

- Бізнес-клієнти: понад 910 тисяч підприємців та юридичних осіб різних форм власності.  

- Соціальний сегмент: безумовний лідер у сфері пенсійних виплат (обслуговує 4,8 млн пенсіонерів, що становить 57,8% загального ринку). На кінець 2024 року кількість залучених на обслуговування військових пенсіонерів зросла до 80 тисяч.  

- Дитячий банкінг: понад 800 тисяч користувачів спеціалізованих карток «Юніор» (для дітей віком від 6 років із можливістю інтеграції батьківського контролю завдань через застосунок).  

Інфраструктурна мережа (зафіксована у різні звітні періоди): 

Станом на квітень 2024 року мережа покриття нараховує 1 127 діючих відділень. Фінансова інфраструктура включає понад 7 тисяч банкоматів, 11 тисяч терміналів самообслуговування та понад 250 тисяч торговельних POS-терміналів. Банк володіє закордонними філіями в Кіпрі, Італії, Португалії та частково контролює однойменну дочірню установу в Латвії.  

4. Цифрова екосистема та інновації

«ПриватБанк» історично виступає головним технологічним драйвером банківського сектору України. Установа першою масштабувала дистанційні цифрові послуги, інтегрувавши платіжні системи та інструменти електронної комерції:

- Приват24 — найпопулярніший мобільний та веббанкінг в Україні;  

- LiqPay — провідний платіжний сервіс для інтернет-еквайрингу та електронної комерції;  

- PrivatMoney — власна система миттєвих грошових переказів.   

Банк став першим фінансовим інститутом в Україні, який забезпечив пряму інтеграцію та підключення глобальних безконтактних платіжних сервісів Google Pay та Apple Pay.  

В умовах воєнного стану «ПриватБанк» підтвердив статус критичної інфраструктури. Зокрема, у партнерстві з оператором «Нова пошта» було реалізовано соціально важливий проєкт безкоштовної доставки перевипущених платіжних карток безпосередньо у прифронтові населені пункти та деокуповані території, де найбільший обсяг замовлень припав на Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Дніпропетровську області.

5. Правові прецеденти: Питання контролю за нелегальним обігом контенту та еквайрингом

Як державна установа, 100% акцій якої належать Кабінету Міністрів України, «ПриватБанк» зобов`язаний жорстко дотримуватися нормативно-правових актів НБУ та державних програм, спрямованих на боротьбу з тіньовою економікою, незаконними транзакціями та цифровим піратством. Зокрема, це стосується контролю за використанням платіжних шлюзів (таких як LiqPay) для монетизації контенту, що має ознаки порушення авторських прав.

Незважаючи на статус системного державного банку, у практиці установи трапляються прецеденти, які викликають критику з боку правової спільноти та авторів. Зокрема, зафіксовані випадки, коли через платіжну інфраструктуру банку здійснювався комерційний продаж (зафіксована ціна — 69 грн) літературних творів без згоди їхніх авторів та без дотримання внутрішніх правил самих контент-платформ (відсутність комерційних кабінетів, верифікації через BankID тощо). 

При зверненні постраждалих авторів із вимогою заблокувати незаконний грошовий обіг та піратство, уповноважені особи банку обмежуються формальними юридичними відписками (позиція: «Без рішення суду банк безсилий»). Така пасивна позиція фінансової установи у такий непростий для країни час фактично нівелює державні постанови про протидію нелегальним фінансовим потокам. Більше того, ігнорування прямих звернень про порушення авторських прав та незаконний еквайринг дискредитує саму державу, яка є одноосібним власником «ПриватБанку» і декларує безкомпромісну боротьбу з піратством та захист інтелектуальної власності на шляху до європейських стандартів.  

Станом на сьогодні (24 травня 2026 року) виповнився рівно місяць з моменту, як Національний банк України (НБУ) офіційно зареєстрував моє правове звернення щодо вищезазначених порушень АТ КБ «ПриватБанк» регуляторних постанов про незаконні транзакції та цифрове піратство. Контроль за дотриманням державних фінансових стандартів тепер перебуває на розгляді вищого наглядового органу країни.  

Примітка: Усі наведені у цій довідці статистичні, хронологічні, історичні та юридичні дані взяті виключно з відкритих, офіційних та перевірених джерел інформації (публічні звіти банку, пресрелізи судових інстанцій, офіційні державні реєстри та профільні фінансові медіа України), а також безпосередньо спираються на офіційно зареєстровані матеріали поточного провадження регулятора.