Бентежить душу, серце крає.

Вірш / Культура

Бентежить душу, серце крає,

І розриває на шматки,

Коли на тебе хтось чекає,

Любові пʼє пянкі ковтки!

У домні так метал палає,

Розпечене нутро її,

Любов повільно розквітає,

І застигає на віки!

Дозволь кажу, собі любити,

Раніше я цього незнав?

Варте життя того щоб жити,

Любов щоб ти її чекав!

Ходу життя незупинити,

Листочок по воді пливе,

Тож, мила, будемо любити,

І серце бється, знов живе!!!

Запоріжжя                                 16.03.2025 р.

A