Мар’яна Гой 14 років
Вірш / Суспільство

Безіменні

Безіменні
Гуляють мої сновидіння
У глухій пастці свідомості.

Світ жорсткий…
Тікає ніч між прогалини,
А день суцільна знервованість.

Край вікна
Тікають мрії у авто,
У міста, де асфальтована весна.
Роботи автора
A