Безіменні
Вірш / СуспільствоБезіменні
Гуляють мої сновидіння
У глухій пастці свідомості.
Світ жорсткий…
Тікає ніч між прогалини,
А день суцільна знервованість.
Край вікна
Тікають мрії у авто,
У міста, де асфальтована весна.
Гуляють мої сновидіння
У глухій пастці свідомості.
Світ жорсткий…
Тікає ніч між прогалини,
А день суцільна знервованість.
Край вікна
Тікають мрії у авто,
У міста, де асфальтована весна.