•Чому сама?•
Вірш / Психологія і відносиниЧому сама, а ти візьми, спитай?
Кредит довіри брала до ліміту.
Гай облетів, став спорожнілим рай,
Я не шкодую за весною, літом…
Я травень у душі по відчуттям.
По факту, найсправжнісенькій вже серпень.
Як сірий кардинал під прикриттям,
І як володар, що тримає перстень.
Комусь відкритись? Досвід - вище гір.
Когось любити? Пробувала. Марно.
Я все й усіх зливала на папір,
Всередині залишилося хмарно.
Чому сама з собою йду на бій?
Бо якщо б’ю, то слідом і жалію.
Я передбачую весь хід подій,
Якщо собі довірюсь, то вцілію.
Проте, коли в глухий заведу кут,
То звідти тільки я знайду стежину.
Дістану пряник, приготую кнут,
На все це право маю я, єдина.
Чому «сама»? Я вільна, наче птах!
Заступник мій один - Отець Небесний.
І ціла психика, на місці дах.
Моїх кордонів рівень вже почесний.
Ні, не сама! Бо вже знайшла любов,
Не підведе вона мене, не знищить.
-Яку? -Без зобов’язань, без умов.
Любов до себе, що мені так личить.
6.04.2025