Світланка Минченко 8 міс / Оновлено

•Чому сама?•

Вірш / Психологія і відносини

Чому сама, а ти візьми, спитай?

Кредит довіри брала до ліміту.

Гай облетів, став спорожнілим рай,

Я не шкодую за весною, літом…

Я травень у душі по відчуттям.

По факту, найсправжнісенькій вже серпень.

Як сірий кардинал під прикриттям,

І як володар, що тримає перстень.

Комусь відкритись? Досвід - вище гір.

Когось любити? Пробувала. Марно.

Я все й усіх зливала на папір,

Всередині залишилося хмарно.

Чому сама з собою йду на бій?

Бо якщо б’ю, то слідом і жалію.

Я передбачую весь хід подій,

Якщо собі довірюсь, то вцілію.

Проте, коли в глухий заведу кут,

То звідти тільки я знайду стежину.

Дістану пряник, приготую кнут,

На все це право маю я, єдина.

Чому «сама»? Я вільна, наче птах!

Заступник мій один - Отець Небесний.

І ціла психика, на місці дах.

Моїх кордонів рівень вже почесний.

Ні, не сама! Бо вже знайшла любов,

Не підведе вона мене, не знищить.

-Яку? -Без зобов’язань, без умов.

Любов до себе, що мені так личить.

6.04.2025

A