Валерія Явна 29 Вересень / Оновлено

чорна земля

Вірш / Інше

як волога чорна земля 

поглинає насіння в ґрунт,

так поглину тебе і я,

й не відпущу зі своїх пут.

буду мороком тебе зводить,

все в тобі спопелю вогнем.

не потребую твоєї згоди,

щоб зробити свій хід конем.

ми з тобою одна монета

тільки з різних стоїм боків

в кожного свої секрети,

кожний молить своїх богів.

ти зробив вже зі мною те саме,

спопелив мою душу вщент

неозброєними руками,

підписавши як «експеримент».

тож, тепер моя черга «бити»,

зміню хід усієї гри.

моя душа вже не здатна любити,

не здатна, 

так само як ти.

я знаю, мене знов накриє

...

Дата написання : 08 Березень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A