чорна земля
Вірш / Іншеяк волога чорна земля
поглинає насіння в ґрунт,
так поглину тебе і я,
й не відпущу зі своїх пут.
буду мороком тебе зводить,
все в тобі спопелю вогнем.
не потребую твоєї згоди,
щоб зробити свій хід конем.
ми з тобою одна монета
тільки з різних стоїм боків
в кожного свої секрети,
кожний молить своїх богів.
ти зробив вже зі мною те саме,
спопелив мою душу вщент
неозброєними руками,
підписавши як «експеримент».
тож, тепер моя черга «бити»,
зміню хід усієї гри.
моя душа вже не здатна любити,
не здатна,
так само як ти.
я знаю, мене знов накриє
...