Чорне Сонце
Вірш / Психологія і відносиниДуальність між формою та змістом
Коли за першим другого не видно
Я дихаю покинутим містом
Примружуюсь: твої тіні скачуть твістом
Я - недоторканний запас Планети
І буду, по ходу, тобою вскрита
Магнітом зваблені комети
Прямують в лоно. Несамовита!
Забави ладні
Не дам їм ради
Всі консультації від вчора у праМами
Замовкни лихо
Янгол наді мною
Із Чорним Сонцем за спиною