Цикл Відьма: ЧАР-ЗІЛЛЯ
Вірш / Любов
ілюстрацію згенеровано ШІ
Я в чашу з кришталю чар-зілля наллю,
До уст твоїх мертвих сама піднесу.
Пий, любий-коханий, цей трунок палкий,
Він спрагу загасить, додасть тобі сил.
Уста твої спраглі, не мертві вже, ні,
Розкриють пелюстки свої запашні.
Цілунком зігрієш ти серце моє,
і крапля чар-зілля згубить мене.
Ти очі відкриєш, і вії твої,
Як крила метелика у напівсні,
ледь-ледь затремтять, зірвавшись в політ.
І погляд гарячий розтопить слів лід.
У чашу з кришталю душі моєй сік
Збереш обережно, вточивши мій вік.
Щоб справжнє кохання своє відживити,
Ти змушений трунок століттями пити.
Закляття розвіється тільки тоді,
як інша розділить муки твої,
Як в чашу з кришталю збере весь сік твій
І трунком уп`ється, щоб жити самій.
1998 р. @Ірина Вірна
