день за днем

День за днем я думаю про тебе.

І по ночам з`являєшся мені.

А ти хоча б подумала про себе?

Кого ти мучиш у вісні?
День за днем я погляд твій ловлю,

тону й пливу в твоїх очах...

Скажи,у тебе зовсім ні жалю?

Чому ж ти втілюєш у мене страх?
День за днем благаю тихо Бога,

щоб край поклав знущанням тим усім.

Та мабуть,у незворотну я піду дорогу

і поцілую наостанок силует в пітьмі.
Щоб не плакала ти й не тужила.

Я розповім тобі про те,

як без вагань ти в мене ніж встромила,

як без болю знищила мене.
Змогла спалити спокій весь дотла.

Змогла зірвати крила,вбити мої мрії.

Ти так жадала цього—і змогла.

В мені згасли останні надії